«Одного разу старий кіт зустрів молоде кошеня, яке бігало і крутилося, намагаючись зловити свій власний хвіст.

Старий кіт запитав:

— Чому ти ганяєшся за своїм хвостом?

—Мені сказали, що мій хвіст – це моє щастя, — відповів кошеня. — Ось я й намагаюся його зловити.

Старий кіт посміхнувся і сказав:

— Коли я був молодий, мені теж сказали, що моє щастя у хвості. І я теж багато днів бігав за своїм хвостом, намагаючись схопити його. Я падав у знеможенні, потім вставав і знову намагався зловити свій хвіст. Зрештою, зневірившись, я просто пішов куди очі дивляться. І знаєш, що я раптом помітив?

—Що? — здивовано спитав кошеня.

— Я помітив, що куди б я не йшов, хвіст усюди слідує за мною.

Тору Вілле «Глюгге. Скандинавське щастя: п’ємо чайок у піжамці»