Отже, у чому різниця між цими двома типами перемовників?
➡️У фокусі уваги нав’язливого перемовника – не угода, і не клієнт, а він сам і його самооцінка. Усі зусилля такого перемовника спрямовані на те, щоб утвердити свою перемогу над опонентом. Чи може бути успішним такий перемовник? Може. Якщо у його бізнесі не передбачено повторних контактів з опонентом. Наприклад, його цільова аудиторія – пасажири поїздів, що проїжджають повз 🚂.
➡️У НАПОЛЕГЛИВОГО перемовника фокус уваги не на тому, як він виглядає в очах опонента, або у своїх власних (чи достатньо круто? або навпаки, чи не надто настирливо?) Його фокус уваги – на інтересі опонента і на угоді. І якщо є хоч найменший шанс вирішити завдання клієнта за допомогою його пропозиції, він докладе всіх зусиль, щоб досягти успіху. І зробить стільки спроб, скільки буде потрібно. Крім того, його відрізняють такі якості, як варіативність поведінки та здатність до аналізу власних дій. Це означає, що якщо його дії не призводять до мети – він змінює стратегію, на відміну від нав’язливого перемовника, який у разі відсутності результату просто посилить агресивність впливу.
А ось вам історія в тему 🙂
Віктор Хілл кілька місяців поспіль переслідував Ернеста Хемінгуея, вимагаючи автограф. Зрештою, письменник здався і власноручно написав на внутрішній стороні обкладинки: «Віктору Хіллу, справжньому сучому синові, який не може зрозуміти відповіді „ні“».
❓Як думаєте, до якого типу пермовників відносився Віктор Хілл?
Ну, і ще спробуйте згадати, як ви поводитеся, коли вам потрібен результат від опонента😉
#вмієш_вести_перемовини?#сильний_перемовник
